Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на JS
Фізична активність вважається запорукою здоров’я, але іноді вона стає фатальною. Раптова смерть на тренуваннях або під час змагань викликає шок і ставить під сумнів безпеку навіть у найкраще підготовлених спортсменів. Найчастіше за цим стоять не зовнішні травми, а приховані серцево-судинні порушення, які не були виявлені вчасно.
Такі випадки можуть відбуватися як під час інтенсивного навантаження, так і після нього — протягом 24 годин. Найбільше ризику піддаються молоді спортсмени до 35 років. У старшому віці основна причина — ішемічна хвороба серця. Молоді ж переважно стають жертвами вроджених кардіопатологій, які протікають безсимптомно й не виявляються стандартними оглядами.
Чому здорове серце може зупинитися
Серед найчастіших причин смертельних інцидентів у спорті — гіпертрофічна кардіоміопатія. Це генетичне захворювання, при якому серцевий м’яз потовщується до критичного рівня. Через це серце не встигає перекачувати кров, і на фоні навантажень виникають аритмії або фібриляція шлуночків. Часто це відбувається вперше без жодних попереджувальних симптомів.
Ще одне небезпечне порушення — аномалії коронарних артерій. Вони не дають про себе знати роками, не мають виражених ознак, не виявляються під час звичайної ЕКГ, але можуть спровокувати зупинку серця під час фізичного зусилля. Особливо критичними є випадки, коли ліва коронарна артерія відходить не від аорти, а від легеневої артерії.
Гучні трагедії, що змінили спорт
Випадки раптової смерті спортсменів неодноразово ставали приводом для реформ у спортивній медицині. Один із найгучніших — трагедія Камерона Брейсера, 18-річного баскетболіста з США, який помер на тренуванні. Розтин показав гіпертрофічну кардіоміопатію, яку не виявили раніше, попри регулярні огляди.
У 2003 році під час Кубка конфедерацій трагічно загинув камерунський футболіст Марк-Вів’єн Фо. Йому було лише 28 років. Прямо на полі він втратив свідомість, і серце зупинилося. Незважаючи на спроби реанімації, життя врятувати не вдалося. Причина — не виявлена раніше серцева патологія.
Які ще хвороби несуть смертельну загрозу
Крім ГКМП, ризики створює синдром Марфана — спадкове захворювання, що вражає сполучну тканину. У спортсменів з таким діагнозом може раптово розірватися аорта під час змагань. Ще одне небезпечне порушення — синдром подовженого інтервалу QT. Він провокує аритмії у стані стресу або навантаження, особливо при плаванні.
До інших факторів ризику належать синдром Бругада, дилатаційна кардіоміопатія, правошлуночкова кардіоміопатія, вроджені вади серця, міокардит та пролапс мітрального клапана. Багато з них роками залишаються непоміченими й можуть проявити себе лише під час змагань або важких тренувань, часто — фатально.
Як зменшити ризики на тренуваннях
Один із головних шляхів профілактики — рання діагностика за допомогою ЕКГ, ехокардіографії та генетичного тестування. Не менш важливо — оцінка історії обмороків, навіть якщо вони здавалися безпечними. Усі випадки втрати свідомості під час занять спортом повинні уважно аналізуватись кардіологами.
Регламентовані фізичні тести та обмеження участі в змаганнях при наявності факторів ризику є ще одним важливим інструментом. Особливо це стосується молодих спортсменів. У багатьох країнах вже діє практика обов’язкових скринінгів, особливо в академічному спорті й національних збірних, що суттєво знижує статистику смертельних випадків.
Серед спортсменів, що загинули раптово на тлі серцевих порушень, відомі і футболіст П’єрмаріо Морозіні (Італія), і баскетболіст Сергіо Льяуленса (Іспанія), і американський бейсболіст Даріл Кайл, що став жертвою ішемічної хвороби у 33 роки — всі ці випадки вказують на необхідність системного підходу до моніторингу здоров’я професіоналів.
Нагадаємо, раніше ми писали про 4 вправи для нижньої частини тіла.
