Як повідомляє ACE Fitness, сучасна психологія дедалі глибше пояснює, що травма — це не лише війна, стихійні лиха чи насильство, а й щоденні дрібні стреси, які руйнують механізми адаптації. Враховуючи, що близько 70% дорослих американців протягом життя стикаються з травматичними подіями, фітнес-індустрія змушена адаптувати свої методики, щоб уникнути погіршення стану клієнтів, пише Kreschatic.
Травма проявляється у вигляді головних болів, безсоння, тривожності чи депресії, а також може стати причиною надмірного вживання алкоголю, їжі або ліків. Якщо залишити ці фактори без уваги, вони перетворюються на серйозну перешкоду для досягнення фізичних і психологічних результатів у спорті. Саме тому тренери все частіше інтегрують у роботу принципи trauma-informed training — тренувань, побудованих на емпатії, співпраці та повазі до особистих меж клієнта.
Основи травмаорієнтованого підходу
Міжнародні експерти визначають три рівні підготовки фахівців: trauma-aware (усвідомлення), trauma-informed (інтеграція знань про травму у практику) та trauma-qualified (спеціалізована освіта). Для персональних тренерів актуальними є перші два рівні, які передбачають розуміння фізіології та психології травми, а також уміння бачити клієнта експертом у власному тілі.
Особливе значення має згода на фізичний контакт: клієнт може відмовитися від торкань під час інструктажу, і тренер зобов’язаний адаптувати свій стиль викладання. Це створює атмосферу безпеки та знижує ризик повторної травматизації під час занять. Усе більше студій фітнесу у США впроваджують такий підхід, визнаючи його необхідною частиною якісних тренувальних програм.
Ключові принципи практики
У центрі травмаорієнтованих тренувань лежить емпатія: тренер має усвідомлювати, що поведінка клієнта може бути реакцією на попередні досвіди, а не свідомим вибором. Відмова від осуду та спроба зрозуміти витоки такої поведінки допомагає вибудувати довіру та партнерство.
Не менш важливою є автономія клієнта. Багато людей, які пережили травму, мали досвід втрати контролю над власним тілом, тож прозорість у плануванні тренувань і можливість відмовитися від певних вправ без тиску стають основою відновлення відчуття безпеки. Це може проявлятися як у корекції інтенсивності занять, так і у виборі альтернативних форматів — наприклад, прогулянок замість складних силових навантажень.
Практичні кроки для тренерів
Фахівцям радять почати з самоосвіти: вивчати літературу про психофізіологію травми, щоб краще розуміти реакції клієнтів. Серед рекомендованих видань — «The Body Keeps the Score» Бессела ван дер Колка та «The Body Remembers» Бабет Ротшильд.
Другий крок — формування мережі спеціалістів, до яких можна скерувати клієнтів у разі потреби. Адже персональний тренер не має права діагностувати травму чи проводити терапію, проте здатен стати важливою підтримкою у поєднанні з медичними та психологічними методами лікування. Такий підхід підвищує ефективність тренувань і зменшує ризики для здоров’я клієнтів.
Нагадаємо, раніше ми писали про 5 вправ без обтяжень для покращення постави після 50 років.
