Як повідомляє Eat This, Not That, протягом багатьох років нормою для здоров’я та контролю ваги вважалося проходження 10 000 кроків щодня. Однак експерти зазначають, що не лише кількість, а й інтенсивність руху визначає реальний результат, пише Kreschatic.
Автори досліджень пояснюють: самі по собі кроки не є магією. Важливо, з якою регулярністю та в якому темпі вони виконуються. Для багатьох людей навіть менша кількість активних кроків може дати більше користі, ніж повільне виконання норми у 10 000.
Якість проти кількості
Фахівці підкреслюють, що швидка ходьба на 6 000 кроків із помітним підвищенням серцевого ритму може спалювати більше калорій, ніж повільні 10 000. Такий підхід активніше залучає жирові запаси і робить тренування ефективнішими.
Для цього радять дотримуватись правильної постави, активно працювати руками та обирати темп, за якого стає трохи складніше вести розмову. Це просте правило дозволяє перетворити навіть короткі прогулянки на повноцінне тренування для схуднення.
Власна норма кроків
Не кожному потрібна однакова кількість щоденних кроків. Для людей із низькою рухливістю навіть 6 000 кроків можуть стати стимулом для втрати ваги та підвищення енергії. Найкраща стратегія — відстежити середній рівень активності протягом тижня і поступово збільшувати його на 1 000–2 000 кроків.
Такий підхід допомагає тілу адаптуватися без перевантаження та вигорання. Для тих, хто вже регулярно ходить багато, ефективнішим варіантом буде підвищення інтенсивності або тривалості прогулянок.
Поєднання ходьби з іншими звичками
Ходьба формує базу для фізичної активності, але для швидшого результату її рекомендують поєднувати зі збалансованим харчуванням і силовими вправами. Дві-три короткі силові сесії на тиждень допомагають збільшити м’язову масу і прискорити обмін речовин.
Додатковий ефект дають прості кроки — підвищене споживання білка, достатня гідратація та обмеження пізніх перекусів. У комплексі це підсилює результат від кожного кроку, роблячи схуднення більш стійким і помітним.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що скандинавська ходьба перетворилася з позасезонного тренування для лижників на універсальний вид спорту.
