Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Science Alert
Нові наукові відкриття засвідчили, що навіть уявне відчуття голоду може впливати на стан імунної системи. Дослідження, проведене на мишах, виявило: коли активуються нейрони, що відповідають за відчуття голоду, змінюється кількість імунних клітин у крові — навіть у тому випадку, коли організм не зазнає справжнього дефіциту їжі. Це відкриття кидає виклик традиційному уявленню, ніби імунітет змінюється виключно під впливом фізіологічних факторів, як-от рівень цукру чи поживних речовин.
Вчені з Університету Манчестера довели, що уява мозку про стан енергетичного балансу може змінювати активність печінки, кісткового мозку та складу крові. Дослідження відкриває нові горизонти для розуміння зв’язку між нервовою та імунною системами, а також дає підстави для пошуку нових методів терапії хронічних захворювань, що супроводжуються запальними процесами.
Як мозок «обманює» тіло, викликаючи імунну реакцію
Основою дослідження стала активація спеціальних нейронів у мозку, які відповідають за відчуття голоду — AgRP нейронів. Навіть коли миші були ситими, штучне збудження цих клітин викликало потужне бажання шукати їжу, а також помітно знизило рівень моноцитів у крові. Моноцити — це клітини імунної системи, які відіграють важливу роль у боротьбі із запаленням.
Найбільш вражаючим стало те, що аналогічна активація нейронів, які відповідають за відчуття ситості (POMC), повертала кількість моноцитів до норми, навіть якщо тварини не їли. Це підтвердило, що суб’єктивне сприйняття голоду мозком — самостійний чинник, здатний впливати на клітинний склад крові та активність захисної системи організму.
Як голод впливає на печінку, кістковий мозок і гормони
Активація нейронів голоду спричинила зниження активності симпатичної нервової системи, яка пов’язана з роботою печінки — органу, що координує енергетичний стан організму. Через цей вплив зменшувалося вироблення хемокіну CCL2, речовини, яка необхідна для потрапляння моноцитів у кров.
Цей механізм продовжується далі — печінка подає сигнали до кісткового мозку, де формуються клітини крові. Таким чином, мозок, лише уявляючи голод, через печінку та кістковий мозок регулює імунну відповідь. Додатково в організмі підвищується рівень гормону кортикостерону, який, хоча й не є прямим фактором, посилює ефект впливу сигналів голоду на імунну систему.
Чому організм реагує на уявний голод: гіпотеза виживання
Вчені припускають, що така реакція організму є еволюційним механізмом. Якщо мозок отримує сигнали, що нагадують ситуацію дефіциту їжі, організм завчасно починає адаптуватися. Зменшення кількості імунних клітин може бути способом зниження витрат енергії, необхідних для підтримання високого рівня імунного захисту.
Таким чином, мозок використовує інформацію про ймовірну нестачу їжі для керування загальною системою підтримки життєдіяльності. Це дозволяє зменшити енергетичне навантаження і зосередити ресурси на пошуку їжі або збереженні енергії — ще до того, як дефіцит стане реальністю.
Перспективи для медицини та дослідження на людях
Якщо подібні ефекти будуть підтверджені у людей, відкриється можливість створення нових підходів до лікування аутоімунних захворювань, порушень харчової поведінки та хронічних запальних станів. Зокрема, це може стосуватися ожиріння, анорексії, серцево-судинних хвороб та онкології, де імунна система відіграє ключову роль.
Попри складність вивчення таких процесів у людському мозку, попередні дані дозволяють припустити, що вплив психоемоційного стану на імунітет значно потужніший, ніж вважалося. Ранні експерименти ще минулого століття вказували на те, що навіювання голоду чи ситості може змінювати кількість імунних клітин — сьогодні це припущення отримало наукове підтвердження.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що розслідування змінює підхід до профілактики інфарктів.
