Шкірка банана як інгредієнт: несподівана користь і нові гастрономічні можливості

Бананова шкірка після належної обробки стає не лише безпечною, а й цінною складовою для випічки та інших кулінарних виробів, здатною підвищити їхню харчову цінність. 
Банани. Фото - Pexels

Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Science Alert 

Викидаючи бананову шкірку після споживання фрукта, багато хто не здогадується, що позбувається не лише біовідходів, а й цінного харчового продукту. Наукові дослідження підтверджують, що правильно оброблена шкірка може стати повноцінною сировиною для приготування корисної та смачної їжі. Сушена, перемелена на борошно і додана до випічки, вона не тільки покращує поживні властивості, але й не погіршує смакові якості готового виробу.

Бананова шкірка містить високу концентрацію клітковини, антиоксидантів, калію, магнію і навіть сполук, що мають потенціал у профілактиці онкологічних процесів. При правильному дозуванні — наприклад, додаванні 7,5% бананового борошна до тіста — смак і текстура печива зберігаються на рівні класичних виробів, виготовлених із пшеничного борошна, а зберігання продукту продовжується до трьох місяців без втрати якості.

Харчова цінність бананової шкірки після обробки

Після бланшування, сушіння та перемелювання шкірка банана перетворюється на дрібнодисперсне борошно, яке може частково або повністю замінити пшеничне. У дослідженні, опублікованому в 2022 році, доведено, що печиво з додаванням такого інгредієнта містить більше харчових волокон, мінералів та антиоксидантів, ніж звичайні зразки. Це відкриває нові можливості у сфері здорового харчування.

Споживачі, які брали участь у дегустаціях, не виявили суттєвої різниці в смаку між класичним печивом і варіантом із банановим борошном. Це підтверджує, що інгредієнт не лише поживний, але й органічно поєднується з класичними рецептами. Надлишок шкіркового борошна, щоправда, може призвести до надмірної твердості випічки, тому важливим є дотримання рекомендованої концентрації.

Застосування в кулінарії: від печива до альтернативного м’яса

Окрім печива, бананова шкірка вже використовується у випічці хліба, кексів, пирогів і навіть пасти. У 2016 році інше дослідження показало, що заміна до 10% пшеничного борошна банановим у хлібі підвищує рівень білків, вуглеводів і жирів, що робить продукт енергетично насиченішим. Крім того, шкірка додає випічці природного жовтого кольору, що позитивно впливає на зовнішній вигляд страви.

Популярність шкірки банана у веганській кухні зростає завдяки її універсальності. Наприклад, з неї готують веганський «бекон», «тягнуту свинину» або навіть додають до карі. Відомі кулінарні блогери й шеф-кухарі експериментують із цим інгредієнтом у солоних та солодких стравах, відкриваючи для нього нове функціональне застосування поза межами традиційної кулінарії.

Антиоксиданти та антимікробні властивості шкірки

Наукові спостереження свідчать, що бананова шкірка володіє антимікробними та антиоксидантними властивостями, які зберігаються навіть після термічної обробки. Саме ці компоненти здатні подовжити термін зберігання готових виробів, запобігаючи окисленню жирів і розвитку плісняви. Це робить її не лише поживним, а й технологічно корисним елементом у складі харчових продуктів.

Потенціал бананової шкірки у збереженні харчових виробів привертає увагу виробників функціональних продуктів. Додатковим підтвердженням цього є результати експериментів з іншими фруктовими шкірками, зокрема манго, які аналогічно підвищують антиоксидантну активність випічки. Таким чином, фруктові відходи поступово переходять із категорії сміття до сегменту харчових інновацій.

Менше відходів — більше користі

Приблизно 40% ваги банана припадає на шкірку, яка зазвичай викидається. Перетворення цього компонента на харчовий ресурс не тільки зменшує обсяг харчових відходів, а й знижує навантаження на екосистему. Це один із напрямів циркулярної економіки в харчовій промисловості, що набуває все більшої популярності у світі.

Використання шкірки як інгредієнта також дозволяє скоротити витрати у виробництві харчів. Заміна частини пшеничного борошна банановим знижує залежність від зернових культур, одночасно підвищуючи харчову цінність продукту. Такий підхід об’єднує економічну доцільність із принципами сталого розвитку.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому відмова може стати актом турботи про себе.

Share This Article
Щоб бути вільним потрібно знати правду.
Коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Exit mobile version