Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Psychology Today
Чи мають багаті люди більшу схильність до щедрості, ніж ті, хто належить до нижчого соціального класу? Це питання стало предметом багаторічних наукових суперечок. Відповіді шукали як прихильники теорії залежності бідніших від соціальних зв’язків, так і ті, хто вважає, що наявність ресурсів автоматично стимулює до допомоги іншим. Нове міжнародне дослідження дало змогу зробити конкретні висновки на основі метааналізу понад 470 наукових робіт, що охопили понад 2 мільйони учасників з усього світу.
Результати підтвердили: заможні люди справді демонструють трохи вищий рівень схильності до допомоги. Але відмінності виявились не настільки великими, як дехто припускав. У більшості випадків допомога проявлялася не тільки через благодійні внески, а й у формах соціальної кооперації, добровільної участі в спільних ініціативах або самостійно задекларованих намірах підтримати інших.
Дослідження охоплює більше ніж півстоліття соціальної поведінки
Метааналіз охопив дослідження, проведені в період із 1968 до 2024 року. Вибірка включала учасників із понад 60 країн, що дозволило врахувати вплив різних культур, економік і систем цінностей. Щоб уникнути викривлення, автори аналізу враховували фактори, як-от вартість допомоги, її публічність, статево-вікові особливості учасників, а також щільність населення й рівень нерівності в громадах.
Попри поширене припущення, що в країнах з високим розривом між багатими і бідними щедрість може мати специфічні риси, жодного суттєвого зв’язку між рівнем соціальної нерівності та бажанням допомагати виявлено не було. Щедрість проявлялася подібним чином як у густонаселених мегаполісах, так і в сільських регіонах із невеликим населенням.
Публічна допомога як елемент соціального статусу
Одна з помітних закономірностей — більш висока схильність заможних осіб допомагати іншим у публічних ситуаціях. Це дозволяє припустити, що частина актів щедрості може бути зумовлена прагненням підтримати позитивне соціальне враження або підкреслити власний статус. У конфіденційних чи непублічних умовах ці відмінності помітно зменшувалися.
Цікавим виявилося й те, що допомога, яка потребувала значних ресурсів або часу, частіше надавалася представниками вищого класу. Натомість менш забезпечені учасники частіше демонстрували наміри допомагати, хоча й рідше реалізовували їх у конкретних діях, особливо якщо йшлося про витрати або матеріальні втрати.
Генеральна тенденція і винятки з неї
Хоча дані свідчать про незначну, але послідовну перевагу багатших людей у показниках щедрості, це не означає, що менш заможні є менш щедрими за суттю. Дослідники зауважили, що дослідження не враховували співвідношення витраченого до загального обсягу ресурсів. Іншими словами, невелика сума, пожертвувана малозабезпеченим, могла бути значно вагомішою в контексті його доходів, ніж великі внески від заможної особи.
Також було встановлено, що багатші учасники частіше допомагали саме менш забезпеченим, а не людям із такого ж або вищого соціального становища. Це може свідчити про існування соціальної відповідальності або прагнення підтримати рівновагу в суспільстві.
Географічне обмеження результатів
Більшість досліджень, включених у метааналіз, були проведені в Західній Європі та Північній Америці. Тому узагальнювати отримані висновки на всі суспільства світу слід обережно. Соціальні норми, культурні очікування та економічні умови можуть суттєво змінювати поведінку щодо щедрості в інших регіонах.
Варто зазначити, що всі розглянуті дані мають кореляційний характер. Це означає, що хоча й спостерігається певний зв’язок між рівнем доходу та щедрістю, не можна однозначно стверджувати, що одне викликає інше. Індивідуальні цінності, виховання, релігія та соціальні обставини відіграють не менш важливу роль.
Нагадаємо, раніше ми писали про природний засіб для боротьби з набряками та прискорення метаболізму.
