Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на Politexpert
Гемофобія — це специфічний психічний розлад, що проявляється у вигляді інтенсивного, ірраціонального страху при вигляді крові. Цей стан класифікується в Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11) як одна з форм специфічної фобії. Люди з гемофобією можуть непритомніти, відчувати різке зниження тиску або впадати в паніку навіть при незначному порізі. Боязнь може виникати не лише під час контакту з реальною кров’ю, а й при її зображенні чи згадці.
На відміну від інших фобій, гемофобія часто супроводжується вазовагальною реакцією — раптовим зниженням частоти серцевих скорочень і артеріального тиску, що веде до втрати свідомості. Цей ефект був зафіксований у понад 80% клінічно досліджених пацієнтів з діагностованою гемофобією. Страх може впливати на соціальне життя людини, викликаючи уникання медичних установ, відмову від вакцинацій та діагностичних процедур.
Ознаки та симптоми, які не варто ігнорувати
Люди з гемофобією переживають гостру фізіологічну реакцію при зустрічі з кров’ю або предметами, які її символізують. Часто симптоми з’являються раптово і досягають піку протягом кількох хвилин.
Основні прояви гемофобії:
- запаморочення або потемніння в очах
- блідість шкіри, холодний піт
- зниження пульсу та тиску
- нудота або блювання
- відчуття слабкості в ногах
- порушення дихання
- короткочасна втрата свідомості
В особливо тяжких випадках фобія призводить до уникання будь-яких ситуацій, пов’язаних із ризиком побачити кров, включно з медичною допомогою, спортивними подіями або переглядом фільмів.
Причини розвитку фобії крові
Формування гемофобії має складну етіологію, яка включає біологічні, психологічні та соціальні чинники. У більшості випадків перший прояв фобії виникає в дитячому або підлітковому віці після сильного стресу, пов’язаного з кров’ю.
Найбільш ймовірні причини:
- травматичний досвід (наприклад, болісна медична процедура в дитинстві)
- спостереження за важким пораненням або кровотечею
- підвищена чутливість до тілесних ушкоджень
- спадкова тривожність або фобічні розлади в родині
- інформаційна травма (перегляд фільмів, новин, фото)
- порушення у вегетативній нервовій системі
На думку нейропсихологів, у людей з гемофобією активізуються ділянки мозку, відповідальні за обробку загрози, зокрема мигдалина, що викликає сильну реакцію страху навіть у безпечних умовах.
Як діагностується та лікується гемофобія
Діагностика фобії передбачає клінічне інтерв’ювання, психологічне тестування та виключення інших психічних чи соматичних розладів. Часто для підтвердження використовують стандартизовані опитувальники типу BII (Blood-Injection-Injury Phobia Scale).
Ефективні методи лікування:
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
- десенсибілізація та поступове занурення (експозиційна терапія)
- навчання контролю дихання та тілесної реакції
- медикаментозне лікування (у тяжких випадках — під наглядом лікаря)
- техніка прикладного м’язового напруження (для запобігання непритомності)
- психоосвіта та підтримка з боку близьких
Успішне лікування можливе навіть у випадках хронічної фобії. Комбіновані методики дозволяють пацієнтам контролювати реакції, знижувати чутливість до тригерів і повертатися до нормального життя.
Відомі приклади гемофобії серед публічних осіб
Боязнь крові є не лише медичною проблемою, а й культурним феноменом, який зачіпає людей незалежно від статусу. Деякі відомі особи відкрито заявляли про свою чутливість до цього тригера.
Відомі випадки:
- Мадонна — уникала участі у сценах з кров’ю в кліпах, посилаючись на фізичне неприйняття
- Орландо Блум — зізнавався в інтерв’ю, що втрачає свідомість при медичних аналізах
- Камерон Діас — відома своєю надмірною чистоплотністю, що супроводжується страхом тілесних ушкоджень
- Джонні Депп — зазначав, що кров у фільмах викликає у нього паніку
Хоча гемофобія — це розлад, з яким стикаються мільйони людей, вона залишається недостатньо визнаною проблемою. Публічні зізнання сприяють зростанню обізнаності про це явище та зменшенню стигми навколо психічного здоров’я.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що таке социофобія та як з нею боротися.
