Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на The Conversation
Стрімке поширення інструментів штучного інтелекту принесло не лише користь, а й нові загрози. Однією з них стало масове використання AI для створення підроблених фінансових документів — чеків, рахунків, квитанцій. Такі фальшивки майже неможливо відрізнити від справжніх навіть досвідченому бухгалтеру. Цей феномен вже викликає занепокоєння серед податкових служб, роботодавців та підприємців.
Інструменти генерації зображень на основі штучного інтелекту дозволяють створювати фотореалістичні копії документів за лічені хвилини. При цьому технології не лише імітують вигляд шрифтів і логотипів, а й точно копіюють типографіку, структуру та навіть «зношеність» паперу. У результаті, підробки практично не відрізняються від легальних документів, що підвищує ризики масових зловживань.
Хто і чому підробляє чеки
Причини фінансового шахрайства залишаються класичними: вигода, мотивація та можливість. За наявності інтересу до незаконного прибутку, AI знімає останню перепону — технічну складність підробки. Співробітники можуть створювати фіктивні чеки на неіснуючі обіди, відрядження або придбання товарів. Підприємці — фальсифікувати витрати для зменшення податкового навантаження.
Дані міжнародних аналітичних організацій вказують, що 35% випадків розкрадання активів пов’язані саме з підробленими рахунками та витратами. Середній збиток для компаній сягає понад 150 тисяч доларів на один випадок. Особливо тривожним є той факт, що майже чверть опитаних працівників визнають використання фальшивих витрат для компенсації жорстких фінансових політик роботодавців.
Як це впливає на кожного платника податків
Фальсифікації не обмежуються корпоративним сектором. Поширеність фальшивих документів впливає і на державні фінанси, зокрема через податкові шахрайства. Коли підприємець подає штучно згенеровані витрати, він зменшує свою податкову базу, відповідно держава недоотримує частину надходжень до бюджету. Так, австралійська податкова служба оцінила щорічні втрати від завищених відрахувань у понад 2,7 мільярда доларів.
Уявна економія однієї особи в розмірі 1 200 доларів через фальшиві чеки — це додаткове навантаження на добросовісних платників. В умовах, коли цифрові фальшивки дедалі складніше виявити, загроза втрат бюджету зростає. І якщо раніше це стосувалося переважно компаній, сьогодні кожен громадянин може стати жертвою або співучасником шахрайства — свідомо чи ні.
Шахраї і споживачі: нові сценарії обману
AI відкрив нові горизонти для зловмисників, які тепер можуть легко створити підроблені рахунки нібито від імені банку, постачальника енергії чи онлайн-сервісу. Користувач отримує реалістичний електронний лист з прикріпленим «офіційним» рахунком, де замість справжнього розрахункового рахунку вказані реквізити шахрая. Один необережний платіж — і гроші опиняються в руках аферистів.
Згідно з даними австралійського антимонопольного відомства, лише у 2023 році громадяни втратили понад 3,1 мільярда доларів унаслідок різного роду шахрайств. Серед них найстрімкіше зростає саме категорія підміни платіжних реквізитів. Це свідчить про дедалі активніше використання цифрових технологій у фінансових злочинах, де AI стає головним інструментом шахрайства.
Цифрові чеки та втрата контролю
Збільшення частки цифрової документації у фінансових операціях також ускладнює контроль. Більшість компаній приймає фото або скани чеків у системах обліку витрат. Податкові служби все частіше працюють з електронними файлами, а паперові чеки — з їхніми захисними елементами — поступово зникають. Візуальна перевірка втратила ефективність, а підробки стали доступні навіть користувачам без спеціальних навичок.
Цифрове середовище, яке має спрощувати процеси, водночас створює нові лазівки для зловживань. Коли неможливо відрізнити справжній документ від підробки «на око», потрібні інші засоби перевірки. Але далеко не всі компанії впровадили механізми автоматичного виявлення аномалій або зіставлення транзакцій із банківськими виписками.
Що може захистити від підробки
Одним з рішень у боротьбі з фальсифікаціями є впровадження цифрових стандартів автентифікації, зокрема Content Provenance and Authenticity (C2PA). Цей підхід дозволяє вбудовувати в файли маркери походження. Проте навіть ці інструменти не є панацеєю — достатньо зробити скріншот, щоб стерти метадані, і документ вже не має захисту.
Деякі експерти вказують на потенціал блокчейн-технологій для створення незмінних цифрових слідів транзакцій. Такі інновації можуть допомогти у відстеженні витрат та підтвердженні справжності документів. Але повсюдне впровадження таких систем потребує часу, фінансування і політичної волі, тож ризики цифрового шахрайства поки що лише зростають.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як навчання з підкріпленням змінює світ технологій.
