Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на HackerNoon
Стрімкий розвиток штучного інтелекту відкрив перед суспільством не лише нові можливості, але й нові виклики. Одним із найнебезпечніших напрямків його використання стає дезінформація, особливо в контексті глибинних фейків. За допомогою нейромереж сьогодні створюють відео, аудіо та зображення, які складно відрізнити від реальності, і саме це перетворює штучний інтелект на інструмент впливу з потенційно катастрофічними наслідками.
Вплив фейкових матеріалів, створених ШІ, вже призводив до суспільної напруги, провокацій та політичних скандалів. Технологія активно використовується не лише хуліганами чи анонімами в мережі, а й організованими групами — від радикальних рухів до економічних злочинців. В епоху швидкого розповсюдження інформації така маніпуляція може змінити масову свідомість за лічені хвилини.
Хто і як використовує ШІ для створення фейків
Застосування ШІ для фейків стало можливим завдяки відкритим доступам до генеративних моделей. Глибинні фейки створюються за допомогою нейромереж, що імітують голоси, міміку та поведінку відомих особистостей. Достатньо декількох зразків, аби система змогла відтворити людину з точністю до інтонацій, рухів та погляду.
Відомі випадки, коли фейкові відео зі знаменитостями або політиками викликали хвилі обурення, були використані у пропаганді або провокували насильницькі дії. Технології створення фейків стали настільки досконалими, що навіть технічні експерти не завжди здатні одразу розпізнати підробку без спеціалізованого аналізу.
Реальні наслідки фейків, створених штучним інтелектом
Маніпулятивні ШІ-матеріали вже мали трагічні наслідки. У кількох країнах були зафіксовані випадки масових заворушень, спричинених фейковими новинами та зображеннями, які розпалювали ненависть і дискримінацію. Об’єкти атаки — мігранти, релігійні меншини, представники політичних сил чи національних спільнот.
Ситуацію ускладнює те, що алгоритми соціальних мереж сприяють поширенню емоційно забарвлених матеріалів, незалежно від їх правдивості. Як наслідок — аудиторія не встигає критично осмислити побачене, реагуючи на фейк так, ніби це правда, що підриває довіру до джерел і розпалює соціальне напруження.
ШІ і фінансова злочинність: нові схеми
Штучний інтелект активно використовується не лише у пропаганді, а й у сфері фінансового шахрайства. Генеративні моделі дозволяють створювати правдоподібні облікові записи, підроблені голоси клієнтів банків та навіть фальшиві документи. Все це ускладнює перевірку особи та спрощує реалізацію фінансових злочинів.
Крім того, дезінформація, поширена в онлайн-середовищі, здатна викликати паніку серед вкладників, провокуючи банківські кризи. Це змушує фінансові установи переглядати стратегії захисту та впроваджувати нові методи виявлення фейкової активності з боку ботів та анонімних акаунтів.
Глобальні виклики регулювання і прозорості ШІ
Проблема прозорості штучного інтелекту виходить на перший план. Питання в тому, наскільки відкритими мають бути системи ШІ, які взаємодіють з мільйонами користувачів. Відсутність контролю загрожує появою монополій над «цифровим раціоном» суспільства, де кілька великих моделей вирішуватимуть, яку інформацію побачить людина.
Різні країни вже почали впроваджувати законодавчі ініціативи, які регулюють створення та використання глибинних фейків. Однак темпи розвитку технологій значно випереджають швидкість прийняття законів. Саме тому питання етики, відкритості алгоритмів і відповідальності за контент стає ключовим викликом для найближчих років.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що нова модель ШІ наближає машини до людського мислення.
