Про це повідомляє “Kreschatic” з посиланням на HackerNoon
Застосування людиноподібних роботів у сфері терапії для дітей з розладом спектра аутизму (РСА) стає дедалі поширенішим напрямом медичних досліджень. Завдяки досягненням в галузях комп’ютерного зору, розпізнавання емоцій і штучного інтелекту, такі пристрої отримують здатність до базової соціальної взаємодії. Вони можуть наслідувати міміку, реагувати на голос і дотик, а також підтримувати зоровий контакт — функції, які критично важливі для розвитку соціальних навичок у дітей з аутизмом.
Попри це, технічний прогрес ще не забезпечив вирішення всіх викликів у використанні таких роботів. Більшість моделей мають серйозні обмеження у мобільності, вираженні складних емоцій або адаптації до поведінки конкретної дитини. Впровадження технологій залишається фрагментарним і супроводжується неоднозначними результатами клінічних випробувань.
Як працює роботизована терапія
Суть роботизованої терапії (RAT) полягає в тому, щоб залучити дитину до повторюваної взаємодії з машиною, що може наслідувати основні емоції, вчити чергування в діалозі та підтримувати комунікаційні сигнали. Такі навички важко засвоюються дітьми з аутизмом, однак взаємодія з роботом знижує рівень тривожності та спрощує навчання.
Роботи в RAT зазвичай оснащуються сенсорами, камерами, мікрофонами і програмним забезпеченням для аналізу поведінки дитини в реальному часі. Їхня здатність реагувати на подразники робить їх зручним інструментом для тренування комунікаційних навичок. Але критично важливо, щоб ці пристрої не лише стимулювали наслідування, а й сприяли формуванню реального соціального досвіду.
Робот FACE: сильна міміка без руху
FACE — це робот із рухомим обличчям, яке здатне демонструвати шість базових емоцій: радість, злість, страх, сум, відразу та здивування. Його конструкція не передбачає мобільності, але акцент зроблено на виразності обличчя та точному зчитуванні емоційної реакції дитини. Перші випробування показали, що FACE допомагає дітям покращити імітаційні навички та залученість до взаємодії.
Робот зберігає дані про реакції дитини, що дозволяє адаптувати терапію. Проте його головні недоліки — це відсутність рухливості, неможливість поєднувати міміку з жестами та обмеженість у демонстрації складних емоцій. Це значно знижує ефективність у реалістичних соціальних сценаріях, де важливе поєднання міміки та тілесної динаміки.
ZENO: рухливість без глибини емоцій
Робот Zeno — це компактний пристрій дитячого зросту, що має обличчя з восьми ступенями свободи для міміки та кілька сервоприводів для базових рухів тулуба. Його зовнішній вигляд більш наближений до людського, що викликає більшу симпатію у дітей. Але попри привабливу форму, Zeno демонструє слабші результати в клінічному використанні.
Причиною є низька кількість ступенів свободи, що обмежує гнучкість рухів і ускладнює створення реалістичних соціальних ситуацій. Крім того, виразний арсенал Zeno складається лише з шести базових емоцій. Це обмежує спектр можливих сценаріїв у роботизованій терапії, де іноді потрібно відтворювати нюанси почуттів.
Перспективи застосування роботів у терапії РСА
Попри великі очікування, технології ще далекі від повноцінного заміщення людського спілкування в терапії РСА. Експерименти з FACE та Zeno показали потенціал, але обидві моделі мають вузьке застосування й не здатні забезпечити глибоку емоційну інтеракцію. Їхнє використання наразі можливе лише в обмежених умовах і з ретельним супроводом фахівців.
Фахівці у сфері робототехніки продовжують працювати над створенням більш адаптивних і мобільних моделей. У центрі уваги залишаються емоційна виразність, точність реакції на поведінку дитини та безпека взаємодії. У найближчі роки очікується поява нових пристроїв, здатних поєднати ці характеристики, але поки що їхнє застосування є радше експериментальним.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як колагенові каркаси вирощують живі тканини.
